фрайтер

ФРА́ЙТЕР, а, ч., заст., діал.

Єфрейтор.

Поніс я свій лист до одного фрайтера, що знав читати. – Ану, – кажу, – фрайтер, прочитайте мені оцей лист, будьте такі добрі! (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. фрайтер — Фра́йтер: — єфрейтор [46-1;46-2] — єфрейтор, найнижче звання в австрійському війську [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. фрайтер — Фрайтер, -ра м. Єфрейторъ. Желех. Фрайтер, прочитайте мені лист. Федьк.  Словник української мови Грінченка