франк
ФРАНК¹, а, ч.
1. іст. Грошова одиниця Франції та Бельгії до 2002 р., що дорівнювала 100 сантимам.
Продавали з нього [ведмедя] шкуру. За сто франків сторгував її кушнір (Леся Українка);
Він без єдиного франка чи гульдена мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі в амстердамськім порту (О. Ільченко);.
2. Грошова одиниця Швейцарії, Гвінеї та деяких інших країн.
Жан Жак Бабель встановив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків.
△ (1) Франк КФА – спільна грошова одиниця 14 африканських країн (Габону, Камеруну, Малі, Нігеру, Сенегалу та ін.).
Хоча франк КФА в країнах Західної і Центральної Африки має однакову вартість, західноафриканські монети і банкноти не приймають в країнах Центральної Африки і навпаки.
ФРАНК² див. фра́нки.
Словник української мови (СУМ-20)