франк
ФРАНК¹, а, ч. Грошова одиниця Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн, що дорівнює 101 сантимам.
Продавали з нього [ведмедя] шкуру. За сто франків сторгував її кушнір (Л. Укр., IV, 1954, 199);
Він без єдиного франка чи гульдена мусив заробляті шматок хліба, тягаючи на спині вантажі в амстердамськім порту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73);
Він, [Жан Жак Бабель] встановив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків (Наука.., 2, 1960, 7).
ФРАНК² див. фра́нки.
Словник української мови (СУМ-11)