франко
ФРА́НКО, невідм., екон.
Спеціальний термін, уживаний у торговельних угодах, який у сполученні з наступним іменником – назвою пункту, міста і т. ін. означає, що витрати, пов'язані з транспортуванням до цього місця, покладаються на постачальника (продавця) або взаємно розподіляються за згодою між продавцем і покупцем.
Франко-вагон;
Франко-склад;
Франко-Київ.
Словник української мови (СУМ-20)