франко
фра́нко
невідм., ек.
Спеціальний термін, вживаний у торговельних угодах, який у сполученні з наступним іменником – назвою міста, пункту і т. ін. означає, що витрати, пов'язані з транспортуванням до цього місця, покладаються на постачальника (продавця). Франко-вагон. Франко-Київ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови