франтирер

ФРАНТИРЕ́Р, а, ч.

Вільний стрілець. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з'єднань).

Майже двадцять років тому, відразу після [другої світової] війни, було опубліковано невеличкий збірник, до якого ввійшли передсмертні листи французьких героїв, закатованих гестапо, – франтирерів і партизанів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. франтирер — франтире́р іменник чоловічого роду, істота французький партизан-доброволець іст.  Орфографічний словник української мови
2. франтирер — -а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. франтирер — ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з’єднань).  Словник української мови в 11 томах