франтирер
ФРАНТИРЕ́Р, а, ч.
Вільний стрілець. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з'єднань).
Майже двадцять років тому, відразу після [другої світової] війни, було опубліковано невеличкий збірник, до якого ввійшли передсмертні листи французьких героїв, закатованих гестапо, – франтирерів і партизанів (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- франтирер — франтире́р іменник чоловічого роду, істота французький партизан-доброволець іст. Орфографічний словник української мови
- франтирер — -а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- франтирер — ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з’єднань). Словник української мови в 11 томах