1. Словник української мови в 11 томах

франтирер

ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з’єднань).

Майже двадцять років тому, відразу після [другої світової] війни, було опубліковано невеличкий збірник, до якого ввійшли передсмертні листи французьких героїв, закатованих гестапо,— франтирерів і партизанів (Ком. Укр., 5, 1965, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франтирер — франтире́р іменник чоловічого роду, істота французький партизан-доброволець іст. Орфографічний словник української мови
  2. франтирер — ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Вільний стрілець. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з'єднань). Словник української мови у 20 томах
  3. франтирер — -а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови