1. Великий тлумачний словник сучасної мови

франтирер

франтире́р

-а, ч.

Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у 19 ст. та під час Другої світової війни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франтирер — франтире́р іменник чоловічого роду, істота французький партизан-доброволець іст. Орфографічний словник української мови
  2. франтирер — ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Вільний стрілець. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з'єднань). Словник української мови у 20 томах
  3. франтирер — ФРАНТИРЕ́Р, а, ч. Французький партизан-доброволець, що боровся в тилу ворожих військ під час воєн у XIX ст. та під час другої світової війни (на відміну від партизанів регулярно діючих з’єднань). Словник української мови в 11 томах