френчик
ФРЕ́НЧИК, а, ч.
Зменш. до френч.
Схуд чи виріс? Весь ніби витягся вгору за цей час, пасмо русявого чуба хвацько вибивається з-під папахи, вилинялий з нагрудними кишенями френчик так гарно сидить на ньому (О. Гончар);
Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе і френчик (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)