френчик

ФРЕ́НЧИК, а, ч.

Зменш. до френч.

Схуд чи виріс? Весь ніби витягся вгору за цей час, пасмо русявого чуба хвацько вибивається з-під папахи, вилинялий з нагрудними кишенями френчик так гарно сидить на ньому (О. Гончар);

Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе і френчик (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. френчик — фре́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. френчик — -а, ч. Зменш. до френч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. френчик — ФРЕ́НЧИК, а, ч. Зменш. до френч. Схуд чи виріс? Весь ніби витягся вгору за цей час, пасмо русявого чуба хвацько вибивається з-під папахи, вилинялий з нагрудними кишенями френчик так гарно сидить на ньому (Гончар, II, 1959, 89); Віктора постригли... Словник української мови в 11 томах