френчик
ФРЕ́НЧИК, а, ч. Зменш. до френч.
Схуд чи виріс? Весь ніби витягся вгору за цей час, пасмо русявого чуба хвацько вибивається з-під папахи, вилинялий з нагрудними кишенями френчик так гарно сидить на ньому (Гончар, II, 1959, 89);
Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе і френчик (Збан., Таємниця.., 1971, 191).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- френчик — фре́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- френчик — ФРЕ́НЧИК, а, ч. Зменш. до френч. Схуд чи виріс? Весь ніби витягся вгору за цей час, пасмо русявого чуба хвацько вибивається з-під папахи, вилинялий з нагрудними кишенями френчик так гарно сидить на ньому (О. Словник української мови у 20 томах
- френчик — -а, ч. Зменш. до френч. Великий тлумачний словник сучасної мови