фронтиспіс

ФРОНТИСПІ́С, а, ч.

1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді.

Другий фронтиспіс має форму квадрата, завершеного півколом. Низ, ледь ширший третини всього храму, займає невеличка арка з постатями святих – спереду сім, а позаду, в другому ряду, видно верхи голів. (з наук. літ.).

2. Малюнок або портрет на початку книги, поряд із титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом.

У квітні 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання “Кобзаря”. На скромній сіренькій обкладинці напис: “Т. Г. Шевченко. Кобзар”. На фронтиспісі офорт: мандрівний кобзар сидить на призьбі з кобзою, поруч хлопчик-поводир (із журн.).

Значення в інших словниках

1. фронтиспіс — фронтиспі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фронтиспіс — -а, ч. 1》 архіт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. 2》 Малюнок або портрет на початку книги, поруч із титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фронтиспіс — фронтиспі́с [франц. frontispice, від лат. frons (frontis) – чоло і spiсіо – дивлюсь] 1. Малюнок, вміщений на початку книги, поруч з титульною сторінкою. 2. Головний фасад будинку.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фронтиспіс — Фронтиспі́с, -са; -пі́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фронтиспіс — ФРОНТИСПІ́С, а, ч. 1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. 2. Малюнок або портрет на початку книги, поруч з титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом.  Словник української мови в 11 томах