фронтиспіс
ФРОНТИСПІ́С, а, ч.
1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді.
Другий фронтиспіс має форму квадрата, завершеного півколом. Низ, ледь ширший третини всього храму, займає невеличка арка з постатями святих – спереду сім, а позаду, в другому ряду, видно верхи голів. (з наук. літ.).
2. Малюнок або портрет на початку книги, поряд із титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом.
У квітні 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання “Кобзаря”. На скромній сіренькій обкладинці напис: “Т. Г. Шевченко. Кобзар”. На фронтиспісі офорт: мандрівний кобзар сидить на призьбі з кобзою, поруч хлопчик-поводир (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фронтиспіс — фронтиспі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фронтиспіс — -а, ч. 1》 архіт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. 2》 Малюнок або портрет на початку книги, поруч із титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фронтиспіс — фронтиспі́с [франц. frontispice, від лат. frons (frontis) – чоло і spiсіо – дивлюсь] 1. Малюнок, вміщений на початку книги, поруч з титульною сторінкою. 2. Головний фасад будинку. Словник іншомовних слів Мельничука
- фронтиспіс — Фронтиспі́с, -са; -пі́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фронтиспіс — ФРОНТИСПІ́С, а, ч. 1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. 2. Малюнок або портрет на початку книги, поруч з титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом. Словник української мови в 11 томах