фронтиспіс
ФРОНТИСПІ́С, а, ч.
1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді.
2. Малюнок або портрет на початку книги, поруч з титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом.
У квітні 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання "Кобзаря". На скромній сіренькій обкладинці напис: «Т. Г. Шевченко. Кобзар». На фронтиспісі офорт: мандрівний кобзар сидить на призьбі з кобзою, поруч хлопчик-поводир (Вітч., 3, 1967, 170).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фронтиспіс — фронтиспі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фронтиспіс — ФРОНТИСПІ́С, а, ч. 1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. Другий фронтиспіс має форму квадрата, завершеного півколом. Словник української мови у 20 томах
- фронтиспіс — -а, ч. 1》 архіт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді. 2》 Малюнок або портрет на початку книги, поруч із титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фронтиспіс — фронтиспі́с [франц. frontispice, від лат. frons (frontis) – чоло і spiсіо – дивлюсь] 1. Малюнок, вміщений на початку книги, поруч з титульною сторінкою. 2. Головний фасад будинку. Словник іншомовних слів Мельничука
- фронтиспіс — Фронтиспі́с, -са; -пі́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)