фуганок
ФУГА́НОК, нка, ч.
Теслярський інструмент, рубанок великого розміру з подвійним різцем, признач. для точного стругання великих площин і довгих кромок.
В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)