фуганок
ФУГА́НОК, нка, ч. Теслярський інструмент, рубанок великого розміру з подвійним різцем, признач. для точного стругання великих площин і довгих кромок.
В руках у нього заспівав, засвистів фуганок, закрутилися над головою золоті стружки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 176).
Словник української мови (СУМ-11)