фудульний
ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал.
Гордовитий, зарозумілий, пихатий.
– Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогід-ний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (І. Франко);
Іван був хмурний, неввічливий і дуже фудульний (Ю. Федькович);
Ото пан був! Фудульний пан .. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)