фужер
ФУЖЕ́Р, а, ч.
Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв.
У склянку або фужер кладуть кульку вершкового морозива і заливають холодною кавою (з наук.-попул. літ.);
При звичайному святковому сервіруванні для напоїв ставлять спереду тарілки (справа наліво) – горілчану чарку, чарку для вина і фужер (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)