фужер
ФУЖЕ́Р, а, ч. Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв.
У склянку або фужер кладуть кульку вершкового морозива і заливають холодною кавою (Технол. пригот. їжі, 1957, 223);
При звичайному святковому сервіруванні для напоїв ставлять спереду тарілки (справа наліво) — горілчану чарку, чарку для вина і фужер (Укр. страви, 1957, 399).
Словник української мови (СУМ-11)