функціональний
ФУНКЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Пов'язаний із виконанням певної функції (у 1, 2 знач.), залежний від діяльності, призначення, а не від структури, будови.
Перехідним типом одного знаряддя від зазначеного рала до плуга було так зване рало з полозом, що мало багато функціональних і конструктивних рис плуга (з наук. літ.);
За функціональним призначенням видів убрання фонд [Львівського музею] розподіляється на такі групи: сорочки, поясний і плечовий одяг, головні убори, пояси, взуття, прикраси і дрібне доповнення (з наук. літ.);
Дієприслівник за своїми функціями наближається до прислівника. Функціональна близькість дієприслівника і прислівника зумовлює в деяких випадках перехід дієприслівників у прислівники (з наук. літ.).
2. Пов'язаний із функцією, функціями (у 3 знач.), з виявом життєдіяльності організму, тканин, клітин, залежний від їх специфічної діяльності.
Позбавлений кров'яного живлення, організм втрачає свою життьову цілість, втрачає функціональні властивості (Ю. Смолич);
Розвиток процесу узагальнення зв'язаний у дитини з формуванням певних функціональних структур у корі великих півкуль (з наук. літ.);
Підвищення кров'яного тиску [космонавта].., можливо, відбивали функціональні зрушення в центральній нервовій системі, зумовлені впливом фактора обмеження рухомості (з наук. літ.);
Немає ніякого сумніву, що функціональний стан організму в багатьох випадках накладає надзвичайно характерний відбиток на його зовнішній вигляд (з наук. літ.).
3. Стос. до функції (у 4 знач.).
Праці наших математиків у галузі теорії чисел, функціонального аналізу, математичної статистики весь науковий світ визнає як видатні.
Словник української мови (СУМ-20)