функціонер
ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч., рідко.
1. Службовець якої-небудь державної або приватної установи, підприємства.
Одеська аристократія – фінансові “тузи”, торговельні “шишки”, земельні магнати і промислові володарі, яким стала належати тепер поверхня таврійської землі та її надра, і функціонери та приживальці аристократії, які робили свої достатки з повітря, завжди зневажали корінного одесита (Ю. Смолич);
Державний функціонер.
2. Діяч якої-небудь партії, громадської організації або суспільної групи, що виконує певні функції (у 2 знач.).
Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (С. Скляренко);
Вступивши до партії, він [Ю. Фучік] став, як це видно з книги Ю. Буряківського, блискучим її журналістом, агітатором, функціонером, бійцем, добре знаним серед пролетарських мас країни (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)