функціонер
ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч., рідко.
1. Службовець якої-небудь державної або приватної установи, підприємства.
Одеська аристократія – фінансові “тузи”, торговельні “шишки”, земельні магнати і промислові володарі, яким стала належати тепер поверхня таврійської землі та її надра, і функціонери та приживальці аристократії, які робили свої достатки з повітря, завжди зневажали корінного одесита (Ю. Смолич);
Державний функціонер.
2. Діяч якої-небудь партії, громадської організації або суспільної групи, що виконує певні функції (у 2 знач.).
Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (С. Скляренко);
Вступивши до партії, він [Ю. Фучік] став, як це видно з книги Ю. Буряківського, блискучим її журналістом, агітатором, функціонером, бійцем, добре знаним серед пролетарських мас країни (із журн.).
Значення в інших словниках
- функціонер — Функціоне́р: — службовець, урядовець [24,IX] Функціоне́ри: — службовці [31] — функціонер (452) <�пол. funkcjonariusz — службовець; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- функціонер — функціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- функціонер — Урядовець, службовець, служник Словник чужослів Павло Штепа
- функціонер — -а, ч. 1》 зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. 2》 Партійний або профспілковий діяч, що виконує певні функції (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- функціонер — СЛУЖБО́ВЕЦЬ (особа, що працює в якійсь установі), СПІВРОБІ́ТНИК, ФУНКЦІОНЕ́Р книжн. Словник синонімів української мови
- функціонер — ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (Скл. Словник української мови в 11 томах