функціонер
Функціоне́р:
— службовець, урядовець [24,IX]
Функціоне́ри:
— службовці [31]
— функціонер (452) <�пол. funkcjonariusz — службовець; [MО,VI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- функціонер — функціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- функціонер — Урядовець, службовець, служник Словник чужослів Павло Штепа
- функціонер — ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч., рідко. 1. Службовець якої-небудь державної або приватної установи, підприємства. Одеська аристократія – фінансові “тузи”, торговельні “шишки”, земельні магнати і промислові володарі... Словник української мови у 20 томах
- функціонер — -а, ч. 1》 зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. 2》 Партійний або профспілковий діяч, що виконує певні функції (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- функціонер — СЛУЖБО́ВЕЦЬ (особа, що працює в якійсь установі), СПІВРОБІ́ТНИК, ФУНКЦІОНЕ́Р книжн. Словник синонімів української мови
- функціонер — ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (Скл. Словник української мови в 11 томах