функціонер

Функціоне́р:

— службовець, урядовець [24,IX]

Функціоне́ри:

— службовці [31]

функціонер (452) <�пол. funkcjonariusz — службовець; [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. функціонер — функціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. функціонер — Урядовець, службовець, служник Словник чужослів Павло Штепа
  3. функціонер — ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч., рідко. 1. Службовець якої-небудь державної або приватної установи, підприємства. Одеська аристократія – фінансові “тузи”, торговельні “шишки”, земельні магнати і промислові володарі... Словник української мови у 20 томах
  4. функціонер — -а, ч. 1》 зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. 2》 Партійний або профспілковий діяч, що виконує певні функції (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. функціонер — СЛУЖБО́ВЕЦЬ (особа, що працює в якійсь установі), СПІВРОБІ́ТНИК, ФУНКЦІОНЕ́Р книжн. Словник синонімів української мови
  6. функціонер — ФУНКЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. зах. Службовець якої-небудь установи, підприємства. Андрій Бродій і всі його функціонери були найпершими помічниками жандармерії (Скл. Словник української мови в 11 томах