функціонувати
ФУНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
Виконувати певні функції; бути в дії, діяти, працювати.
На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з наук.-попул. літ.);
У яблуні й груші плоди утворюються переважно на коротких плодових гілочках, які при правильному догляді за деревами функціонують досить довго (8 –18 років) (з наук. літ.);
Людський організм може нормально функціонувати лише в умовах, які забезпечать прояв його розумової і фізичної активності (з наук.-попул. літ.);
// у сполуч. зі сл. я к та деякими іменниками. Виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником.
Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром, або функціонує як гроші (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)