функціонувати

ФУНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати.

На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (Наука.., 1, 1966, 7);

В яблуні й груші плоди утворюються переважно на коротких плодових гілочках, які при правильному догляді за деревами функціонують досить довго (8-18 років) (Сад. і ягідн., 1957, 219);

Людський організм може нормально функціонувати лише в умовах, які забезпечать прояв його розумової і фізичної активності (Наука.., 7, 1961, 15);

// у сполуч. із сл. я к та деякими іменниками. Виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником.

Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром, або функціонує як гроші (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 75).

Значення в інших словниках

1. функціонувати — функціонува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. функціонувати — (нормально) діяти, працювати, робити; (як що) виконувати функцію чого; п-к -УЮЧИЙ, що функціонує, здатний <�покликаний> функціонувати, функціонер, п-к робочий, функціональний, о. тепер у дії, п! ДІЮЧИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. функціонувати — Діяти, подіяти, працювати, випрацьовувати, випрацювати, опрацьовувати, опрацювати, попрацьовувати, попрацювати, розпрацьовувати, розпрацювати, опрацьовувати, спрацювати, чинити, зічиняти, зічинити, спричиняти, спричинити  Словник чужослів Павло Штепа
4. функціонувати — ФУНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати певні функції; бути в дії, діяти, працювати. На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. функціонувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати. || у сполуч. зі сл. як та деякими іменниками. Виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. функціонувати — ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм).  Словник синонімів української мови
7. функціонувати — Функціонува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)