фургончик

ФУРГО́НЧИК, а, ч.

Зменш. до фурго́н.

На конференцію поетів журналіст [Майкі Сворд] прибув редакційним фургончиком, в кузові якого містилась лабораторія, а біля керма – радіотелефон для термінових репортажів (В. Коротич).

Значення в інших словниках

1. фургончик — фурго́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фургончик — -а, ч. Зменш. до фургон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фургончик — ФУРГО́НЧИК, а, ч. Зменш. до фурго́н.  Словник української мови в 11 томах