футор
ФУ́ТОР, а, ч., спец.
1. Шкіряна підкладка в халяві високого чобота;
// Спеціальна шкіра або її замінники для підкладки у взуттєвому виробництві.
2. Накладка, що закриває будь-який невеликий отвір (звичайно отвір для ключа в замку).
3. Деталь різних механізмів, яка має вигляд втулки.
Словник української мови (СУМ-20)