фіаско
ФІА́СКО, невідм., с., книжн.
Невдача, неуспіх, провал.
Насмішка його звернена до .. цих двох приборканих радіоорлів, що, посхилявшись лобами, жваво шепочуться, видно, обмірковують вчорашнє своє фіаско (О. Гончар);
По всіх закутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)