фігуральний

ФІГУРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який має багато фігур (у 8 знач.).

Фігуральна й символічна мова.

2. Переносний, образний, алегоричний.

– Ти говори ясніше, бо я тебе таки не розумію. Я вже зовсім відвикла від алегорій та фігуральних висловів (Ірина Вільде);

Фігуральне значення слова.

Значення в інших словниках

1. фігуральний — фігура́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фігуральний — ФІГУРАЛЬНИЙ – ФІГУРНИЙ Фігуральний, лінгв. Який має багато особливих форм, стилістичних прийомів, словесних зворотів, що використовуються для підсилення виразності мови: фігуральний вислів, фігуральна мова. Фігурний.  Літературне слововживання
3. фігуральний — (вираз) переносний, образний, алегоричний, метафоричний, фігурний.  Словник синонімів Караванського
4. фігуральний — [ф'ігурал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. фігуральний — -а, -е. 1》 лінгв. Який має багато фігур (у 8 знач.). Фігуральна мова. 2》 Переносний, образний, алегоричний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фігуральний — фігура́льний (від лат. figura – образ, вид) алегоричний, образний.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фігуральний — Фігура́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фігуральний — ФІГУРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. лінгв. Який має багато фігур (у 8 знач.). Фігуральна й символічна мова. 2. Переносний, образний, алегоричний. — Ти говори ясніше, бо я тебе таки не розумію. Я вже зовсім відвикла від алегорій та фігуральних висловів (Вільде, III, 1968, 418); Фігуральне значення слова.  Словник української мови в 11 томах