фігурація
ФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж., муз.
Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом уведення фігур (у 6 знач.).
Композитор [А. Штогаренко] вельми обережний щодо чистої квінти у фігураціях флейт: жодного разу вона не створює з основним третім голосом повного тризвука або його обернення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)