Словник української мови в 11 томах

фігурація

ФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом введення фігур (у 6 знач.).

Композитор [А. Штогаренко] вельми обережний щодо чистої квінти в фігураціях флейт: жодного разу вона не створює з основним третім голосом повного тризвука або його обернення (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 28).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фігурація — фігура́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фігурація — (від лат. figuro — утворюю, формую, зображаю) — ускладнення музичної фактури шляхом введення мелодичних чи ритмічних елементів. Існують такі види...  Словник-довідник музичних термінів
  3. фігурація — ФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом уведення фігур (у 6 знач.). Композитор [А. Штогаренко] вельми обережний щодо чистої квінти у фігураціях флейт: жодного разу вона не створює з основним третім голосом повного тризвука або його обернення (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. фігурація — -ї, ж., муз. Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом введення фігур (у 6 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фігурація — фігура́ція (від лат. figuratio – надання форми, образне зображення) ускладнення музичної фактури твору мелодійними або ритмічними елементами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фігурація — Різновид техніки композиції, який полягає у подрібненні ритмічних вартостей в мелодії або акомпанементі, напр., при розкладанні акордів на складники.  Універсальний словник-енциклопедія