фігурація
ФІГУРА́ЦІЯ, ї, ж., муз. Ускладнення, прикрашання основи музичного твору шляхом введення фігур (у 6 знач.).
Композитор [А. Штогаренко] вельми обережний щодо чистої квінти в фігураціях флейт: жодного разу вона не створює з основним третім голосом повного тризвука або його обернення (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 28).
Словник української мови (СУМ-11)