Словник української мови в 11 томах

фігурист

ФІГУРИ́СТ, а, ч. Спортсмен, що займається фігурним ковзанням.

У фігуристів чудово поєднуються артистичність з атлетичністю, і навіть оцінки виставляються, так би мовити, двох видів: за красу виконання і за спортивну майстерність (Рад. Укр., 18.XI 1961, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фігурист — фігури́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. фігурист — [ф'ігурист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. фігурист — ФІГУРИ́СТ, а, ч. Спортсмен, що займається фігурним ковзанням. У фігуристів чудово поєднуються артистичність з атлетичністю, і навіть оцінки виставляються, так би мовити, двох видів: за красу виконання і за спортивну майстерність (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. фігурист — -а, ч. Спортсмен, що займається фігурним ковзанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови