фізик
ФІ́ЗИК, а, ч.
Фахівець із фізики.
На основі робіт наших фізиків спорудили один із найбільших у світі лінійних прискорювачів електронів (з наук.-попул. літ.);
// Учитель фізики.
– Я в захопленні від сьомого! – збуджено ходить по вчительській Мартин Петрович, фізик (М. Зарудний);
Фізик жив неподалеку в маленькому власному флігелі, що заховався за кущі бузку. (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)