Словник української мови у 20 томах

фізіогноміка

ФІЗІОГНО́МІКА, и, ж.

Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла; у широкому значенні – мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду спостережуваних явищ, вчення про виразні фрми якої-небудь дійсності.

З фізіогномікою пов'язані античні теорії про залежність тілесного та психічного складу індивіда й народу від умов клімату (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фізіогноміка — -и, ж. 1》 Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла. 2》 Мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду явищ, що спостерігаються, вчення про виразні форми якої-небудь сфери дійсності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. фізіогноміка — Фізіогно́міка, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)