фіксування

ФІКСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися.

Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (з наук. літ.);

Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху (Ю. Яновський);

Велику наукову роботу провела О. Л. Кульчицька щодо фіксування в чудових зарисовках і акварелях пам'яток народного мистецтва (з наук. літ.);

Можна сподіватися, що пануючий у фотографії мокрий спосіб проявлення і фіксування фотопаперу через деякий час відійде в минуле (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. фіксування — фіксува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фіксування — -я, с. Дія за знач. фіксувати, фіксуватися та стан за знач. фіксуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фіксування — Фіксува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. фіксування — ФІКСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися. Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (Допуски..  Словник української мови в 11 томах