1. Словник української мови у 20 томах

фіксування

ФІКСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися.

Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (з наук. літ.);

Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху (Ю. Яновський);

Велику наукову роботу провела О. Л. Кульчицька щодо фіксування в чудових зарисовках і акварелях пам'яток народного мистецтва (з наук. літ.);

Можна сподіватися, що пануючий у фотографії мокрий спосіб проявлення і фіксування фотопаперу через деякий час відійде в минуле (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіксування — фіксува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фіксування — -я, с. Дія за знач. фіксувати, фіксуватися та стан за знач. фіксуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фіксування — Фіксува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. фіксування — ФІКСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися. Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (Допуски.. Словник української мови в 11 томах