1. Словник української мови в 11 томах

фіксування

ФІКСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися.

Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (Допуски.., 1958, 135);

Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху (Ю. Янов., II, 1958, 10);

Велику наукову роботу провела О. Л. Кульчицька по фіксуванню в чудових зарисовках і акварелях пам’яток народного мистецтва (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 177);

Можна сподіватися, що пануючий у фотографії мокрий спосіб проявлення і фіксування фотопаперу через деякий час відійде в минуле (Наука.., 12, 1969, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіксування — фіксува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фіксування — ФІКСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фіксува́ти, фіксува́тися та стан за знач. фіксува́тися. Конічні спряження, на відміну від циліндричних, забезпечують фіксування деталей не тільки в радіальному, а й в осьовому напрямі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. фіксування — -я, с. Дія за знач. фіксувати, фіксуватися та стан за знач. фіксуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фіксування — Фіксува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)