філантропія
ФІЛАНТРО́ПІЯ, ї, ж.
Заступництво, матеріальна допомога, яку подають заможні верстви суспільства біднішому населенню; благодійність.
Бідних, сиріт, що зголошувалися до неї за підмогою, вона ніколи не відправляла ні з чим, хоча все вміла так устроїти [влаштувати] діло, що з власної кишені на всю ту філантропію не видала ані крейцара (І. Франко);
// заст. Людинолюбство.
[Орест:] Роблю я се, .. не тільки з філантропії. Мені миліше ставити на карту своє життя, ніж рятувати чуже (Леся Українка);
– Свої вигоди я краще знаю, філантропією займатися не буду, – відрізав Юрій (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)