філантропія
ФІЛАНТРО́ПІЯ, ї, ж. Заступництво, матеріальна допомога, яку подають панівні класи експлуататорського суспільства незначній частині бідного населення; благодійність.
Бідних, сиріт, що зголошувалися до неї за підмогою, вона ніколи не відправляла ні з чим, хоча все вміла так устроїти [влаштувати] діло, що з власної кишені на всю ту філантропію не видала ані крейцара (Фр., VI, 1951, 348);
// заст. Людинолюбство.
[Орест:] Роблю я се,.. не тільки з філантропії. Мені миліше ставити на карту своє життя, ніж рятувати чуже (Л. Укр., II, 1951, 28);
— Свої вигоди я краще знаю, філантропією займатися не буду, — відрізав Юрій (Бурл., Напередодні, 1956, 392).
Словник української мови (СУМ-11)