філоксера

ФІЛОКСЕ́РА, и, ж.

Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах.

Наприкінці минулого століття випадково завезена з-за кордону страшна комаха – філоксера – уразила виноградники (з наук.-попул. літ.);

// збірн.

Докопавшись до корінців, укритих філоксерою, вона [Маріора] рвала їх (М. Коцюбинський);

Маса водоростей запобігає проникненню філоксери в корені винограду, тому дуже корисно вносити її в ґрунт виноградників (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. філоксера — філоксе́ра іменник жіночого роду, істота невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах  Орфографічний словник української мови
2. філоксера — [ф'ілоксера] -рие, д. і м. -р'і  Орфоепічний словник української мови
3. філоксера — -и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах. || збірн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. філоксера — філоксе́ра (від грец. φύλλον – листок і ξηρός – сухий) сисна комаха родини хермесових. Шкідник винограду. Батьківщина – Америка. Поширена в Європі та Азії.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. філоксера — Філоксе́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. філоксера — ФІЛОКСЕ́РА, и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах. Наприкінці минулого століття випадково завезена з-за кордону страшна комаха — філоксера — уразила виноградники (Наука.., 2, 1969, 47); // збірн.  Словник української мови в 11 томах