філософствувати

ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми.

Філософствувати на теми первинності матерії чи духу.

2. розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати.

– Краса страшна, – це правда; але так, як були страшні для людей давні боги, як страшний бог, – почав філософствувати Балабуха (І. Нечуй-Левицький);

Людина глибокодумно філософствує про смерть, поки не бачить її біля свого двору (Ю. Мушкетик);

“Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі!” – філософствував біля гною Кузь (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. філософствувати — філосо́фствувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. філософствувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. філософствувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми. 2》 розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. філософствувати — МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИ розм., РОЗУМУВА́ТИ розм., ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ розм., ФІЛОСОФУВА́ТИ розм., ФІЛОЗОФУВА́ТИ заст. — Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти.  Словник синонімів української мови
5. філософствувати — Філосо́фствувати, -вую, -вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. філософствувати — ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми. 2. розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати.  Словник української мови в 11 томах