філософствувати
ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми.
Філософствувати на теми первинності матерії чи духу.
2. розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати.
– Краса страшна, – це правда; але так, як були страшні для людей давні боги, як страшний бог, – почав філософствувати Балабуха (І. Нечуй-Левицький);
Людина глибокодумно філософствує про смерть, поки не бачить її біля свого двору (Ю. Мушкетик);
“Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі!” – філософствував біля гною Кузь (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філософствувати — філосо́фствувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- філософствувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- філософствувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми. 2》 розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- філософствувати — МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИ розм., РОЗУМУВА́ТИ розм., ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ розм., ФІЛОСОФУВА́ТИ розм., ФІЛОЗОФУВА́ТИ заст. — Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти. Словник синонімів української мови
- філософствувати — Філосо́фствувати, -вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- філософствувати — ФІЛОСО́ФСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми. 2. розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати. Словник української мови в 11 томах