філософія
ФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж.
1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв'язання питань світогляду; виробляє загальний погляд на світ і місце людини в ньому.
Задумав я, бачите, зробити ступінь у ще ніким не затриману сферу – філософію, тобто написати філософську драму (Панас Мирний);
[Нартал:] А потім ти показав мені ще інші скарби, – світ філософії, науки (Леся Українка).
2. чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в основі якої небудь науки, галузі знань і т. ін.
Філософія математики;
Філософія права.
3. розм. Абстрактні міркування відносно чого-небудь.
Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями, турботами, напастями. Та вже без них не можна прожити, потішайся хоч такою філософією (М. Коцюбинський);
[Старший лікар:] Що ж, покуту нестимуть хто вище за нас. Філософія тут ні до чого (О. Левада);
// Переконання, що склалося з приводу чого-небудь; концепція.
– Богдане, не майте мене за одну з тих жінок, яких ви взагалі бачили. І не стосуйте до мене вашої філософії (Ю. Яновський);
– О, та ти й справді такий? Святая Русь? Поругані свободи? Та кинь ти всі ці штучки! Живи, поки живеться! Гуляй, поки гуляється. – Оце і вся твоя філософія? (О. Гончар).
4. зах., розм. Філософський факультет університету.
Там живе учитель її братів, молодий студент філософії, Нестор Деревацький (І. Франко).
5. заст., розм. Середній із трьох класів (риторика, філософія, богослов'я) духовної семінарії.
Мучились з ним, “святі отці”, мучились та й вигнали з філософії... (Панас Мирний);
Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філософію, покинув богословію [богослов'я] й поїхав шукати собі жінки (І. Нечуй-Левицький).
(1) Філосо́фія просві́тництва – учення про розвитокї науки і культури антифеодального спрямування в Західній Європі XVII–XVIII ст.
△ (2) Позити́вна філосо́фія – те саме, що позитиві́зм 1;
(3) Філосо́фія всеє́дності – напрям релігійної філософії в Росії кінця XIX – поч. XX ст., якому властиве прагнення об'єднати у цілістність різні, іноді суперечливі, за своїм менталітетом культури.
Світоглядна синтетичність російської класичної філософії спрямована до філософії всеєдності з т. зв. софіологічною орієнтацією богословської і філософської думки (з наук. літ.);
(4) Філосо́фія релі́гії – розділ академічного релігієзнавства, предметом якого є раціональне, наукове осмислення природи, сутності релігії.
Словник української мови (СУМ-20)