фільєр

ФІЛЬЄ́Р, а, ч.

1. У прядильній машині пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон.

Прядильні фільєри;

// перев. мн. Про отвори в такому пристрої.

Витікаючи через найтонші отвори – фільєри, вона [синтетична рідина] полімеризується, твердіє і перетворюється на еластичну й міцну нитку (з наук.-попул. літ.).

2. Металева або з іншого матеріалу платівка з каліброваними отворами для протягування, шліфування дроту.

Алмазний фільєр, хімічно закріплений у металевій матриці (припій, що містить титан), може лудити й калібрувати дріт більш як півроку (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. фільєр — фільє́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фільєр — -а, ч. 1》 У прядильній машині – пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон. Прядильні фільєри. || перев. мн. Про отвори в такому пристрої. 2》 Металева або з іншого матеріалу платівка з каліброваними отворами для протягування, шліфування дроту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фільєр — фільє́р (франц. filière, від filer – волочити) інструмент (волока з каліброваним отвором) волочильних станів, крізь який протягують дріт, прутки, труби тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фільєр — ФІЛЬЄ́Р, а, ч. 1. У прядильній машині пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон. Прядильні фільєри; // перев. мн. Про отвори в такому пристрої.  Словник української мови в 11 томах