Словник української мови у 20 томах

філістер

ФІЛІ́СТЕР, а, ч., книжн.

Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.

[Криштоф:] Ти філістер, от що я тобі скажу (І. Франко);

Філістери гарно вбрані По полях, лісах гуляють, Раді, скачуть, мов телята, Літо краснеє вітають (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. філістер — Філі́стер: — самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель [37]  Словник з творів Івана Франка
  2. філістер — філі́стер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. філістер — Обиватель, міщанин, обмежена особа, ір. добрий чоловік, п. ХУТОРЯНИН.  Словник синонімів Караванського
  4. філістер — Хлібоїд, дармоїд, людець, бунда, див. сноб, обиватель, честолюбець  Словник чужослів Павло Штепа
  5. філістер — рос. филистер (нім. Philister) — самовдоволена і обмежена людина з вузьким, міщанським кругозором; обиватель, дрібний міщанин.  Eкономічна енциклопедія
  6. філістер — філі́стер обмежена, пересічна людина (ст): Вона, захоплена безголовим грецьким торсом, згадувала про Вікторію Самотракійську як про символ мистецтва наших часів.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. філістер — -а, ч., книжн. Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. філістер — філі́стер (нім. Philister) самовдоволена і обмежена особа з вузьким, міщанським кругозором і святенницькою поведінкою; обиватель.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. філістер — Людина вузьких поглядів, обмежена, дріб'язкова.  Універсальний словник-енциклопедія
  10. філістер — МІЩАНИ́Н (людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом), ОБИВА́ТЕЛЬ, ФІЛІСТЕ́Р книжн., БЮ́РГЕР заст., САЛОГУ́Б заст. зневажл.  Словник синонімів української мови
  11. філістер — Філі́стер, -тера; -тери, -рів (нім. з гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. філістер — ФІЛІ́СТЕР, а, ч., книжн. Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель. [Криштоф:] Ти філістер, от що я тобі скажу (Фр.  Словник української мови в 11 томах