Словник української мови у 20 томах

фінікіяни

ФІНІКІ́Я́НИ, ян і я́н, мн. (одн. фінікі́я́нин, а, ч.; фінікі́я́нка, и, ж.), іст.

Те саме, що фінікі́йці.

[Кассандра:] Є в тебе [Андромахи] фінікіянка рабиня, ота, що вміє змії замовляти (Леся Українка);

– Батьку Юпітере! Ти, що звичаєм гостинним з'єднав нас! Хай у веселощах день цей минає троянцям прибулим І фінікіянам (М. Зеров).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фінікіяни — ФІНІКІ́Я́НИ, ян і я́н, мн. (одн. фінікі́я́нин, а, ч.; фінікі́я́нка, и, ж.), іст. Те саме, що фінікійці. [Кассандра:] В в тебе [Андромахи] фінікіянка рабиня, ота, що вміє змії замовляти (Л, Укр., II, 1951, 293); — Батьку Юпітере!...  Словник української мови в 11 томах