фінікіяни
ФІНІКІ́Я́НИ, ян і я́н, мн. (одн. фінікі́я́нин, а, ч.; фінікі́я́нка, и, ж.), іст. Те саме, що фінікійці.
[Кассандра:] В в тебе [Андромахи] фінікіянка рабиня, ота, що вміє змії замовляти (Л, Укр., II, 1951, 293);
— Батьку Юпітере! Ти, що звичаєм гостинним з’єднав нас! Хай у веселощах день цей минає троянцям прибулим І фінікіянам (Зеров, Вибр., 1966, 242).
Словник української мови (СУМ-11)