фішка

ФІ́ШКА, и, ж.

Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо.

І ще одна несподіванка: люди грали в настільні ігри.Знайдено фішки, зокрема в залишках укріпленого містечка Хаджилар, побудованого сім з половиною тисяч років тому (з наук.-попул. літ.);

Крім гральних костей із цифровими позначками, з рогу вирізалися фішки (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. фішка — фі́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фішка — (у настільних іграх) значок, марка.  Словник синонімів Караванського
3. фішка — [ф’ішка] -шкие, д. і м. ф'іс'ц'і, р. мн. -шок  Орфоепічний словник української мови
4. фішка — И, ж. 1. Особливість, ізюминка. Але що «фішка» така в кліпі є — це факт (Інтернет). А фішка в тому, що всі ті екстремальні прикраси призначені винятково для загоєних проколів (Україна Молода). Ось фішка цієї групи (Україна Молода). 2. Задум, ідея.  Словник сучасного українського сленгу
5. фішка — (-и) ж. 1. частіше мн. фішки; крим. Гроші. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469. 2. мол. Подія. Мілленіум — наймодніша фішка у світі і практично весь шоу-бомонд готується до цього особливо (МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 628; ПСУМС, 73. 3. мол.  Словник жарґонної лексики української мови
6. фішка — -и, ж. 1》 Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. 2》 жарг. Специфічні риси, притаманні лише певній особі, механізму, явищу тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фішка — ФІ́ШКА, и, ж. Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо.  Словник української мови в 11 томах