фішка —
фі́шка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фішка —
(у настільних іграх) значок, марка.
Словник синонімів Караванського
фішка —
ФІ́ШКА, и, ж. Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. І ще одна несподіванка: люди грали в настільні ігри.
Словник української мови у 20 томах
фішка —
И, ж. 1. Особливість, ізюминка. Але що «фішка» така в кліпі є — це факт (Інтернет). А фішка в тому, що всі ті екстремальні прикраси призначені винятково для загоєних проколів (Україна Молода). Ось фішка цієї групи (Україна Молода). 2. Задум, ідея.
Словник сучасного українського сленгу
фішка —
(-и) ж. 1. частіше мн. фішки; крим. Гроші. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469. 2. мол. Подія. Мілленіум — наймодніша фішка у світі і практично весь шоу-бомонд готується до цього особливо (МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 628; ПСУМС, 73. 3. мол.
Словник жарґонної лексики української мови
фішка —
-и, ж. 1》 Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. 2》 жарг. Специфічні риси, притаманні лише певній особі, механізму, явищу тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фішка —
ФІ́ШКА, и, ж. Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо.
Словник української мови в 11 томах